АНОНС: "Мільйон копій з історичного архіву України онлайн"

13 квітня о 13:00 в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбудеться презентація нового цифрового ресурсу Центрального державного історичного архіву України, м. Київ на єдиній платформі «Міжархівний пошуковий портал»

Про це повідомив Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

Міжархівний пошуковий портал створено за ініціативи та підтримки Анатолія Хромова, Голови Державної архівної служби України, ПП "Архівні інформаційні системи" у співпраці з Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України, Центральним державним архівом громадських об'єднань та україніки, Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України та Державним архівом Львівської області, у майбутньому до нього планується долучення всіх центральних та обласних архівів.

Станом на сьогодні до ресурсу завантажено 318 описів 51 фонду, а також понад 1 млн цифрових копій документів – 7178 архівних справ із 8 архівних фондів, які висвітлюють історію України XVI-ХХ століть, а також містять інформацію генеалогічного характеру. Ресурс буде доступний користувачам у режимі 24/7 із будь-якої частини нашої планети.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ є одним із найдавніших і найбагатших в інформаційному вимірі центральним архівом України. У ЦДІАК України зберігаються документи, що висвітлюють історію українських земель періоду їх входження до складу Литви і Польщі (з ХІV до кінця ХVІІІ ст.), Російської імперії (з першої половини ХVIІІ ст. до революції 1917 р.). Важливе місце займають фонди установ Гетьманщини (друга половина ХVІІ ст. - остання чверть ХVІІІ ст.).

У подальшому "Архіум" ЦДІАК України поповнюватиметься цифровими копіями архівних фондів з історії України XVI-ХХ століть і вже за декілька років досягне п'яти мільйонів цифрових копій документів.

Спікери заходу: Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України, Ярослав Файзулін – директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, Кирило Віслобоков – директор ПП "Архівні інформаційні системи".

Місце проведення: "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, (ст. м. "Театральна"), зала 2.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"