У Бориславі згорів унікальний музей "Карпатська хата"

Напередодні Великодня у Бориславі горів музей-скансен “Карпатська хата”. Знищено багато цінних для історії міста експонатів та речей.

Про це написали Варто-Галицькі новини і оприлюднили фотографії руйнівних наслідків, інформує Dailylviv.com.

Карпатська хата побудована із зрубів без жодного цвяха ще у 1802 році.

Господар хати – житель Борислава, керівник товариства "Регіональне товариство культури польської Борислава" Сергій Силантьєв перевіз хату в 2013 році у рідне місто із села Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області та встановив на своєму обійсті.

У музеї-скансені "Карпатська хата" були зібрані речі, які демонстрували побут та традицій бориславців кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст. В домі можна було побачити старовинні речі побутового ужитку: оригінальні меблі 20-х, 30-х років, стародавні ікони і образи, колекція глечиків, тарілок, інше кухонне приладдя.

Причину займання встановлюють правоохоронні органи.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.