У Росії вирішили обійтися без ходи "Безсмертного полку" в День Перемоги

День Перемоги в Москві та інших містах Росії 2023 року відбудеться у змішаному форматі, очної ходи "Безсмертний полк" цього року не буде

Про це інформує ТАСС.

Голова центрального штабу Всеросійського громадського руху "Волонтери Перемоги", депутатка Держдуми РФ Ольга Занко повідомила, що День Перемоги 2023 року відбуватиметься у змішаному форматі: у регіонах відбудуться очні та онлайн-заходи, присвячені пам'яті про "Велику Вітчизняну війну", зокрема й акція "Безсмертний полк".

Співголова центрального штабу Загальноросійського громадського руху "Безсмертний полк Росії", депутатка Державної думи РФ Олена Цунаєва повідомила, що традиційної очної ходи "Безсмертний полк" у Росії 2023 року не буде:

"Не буде (ходи "Безсмертного полку" – ред.). До цього моменту вже низка регіонів відмовилися через загрозу, зокрема, Крим. Це все-таки єдина неподільна історія, хода "Безсмертний полк". Якщо десь у людей немає такої можливості – давайте використовувати інші варіанти".

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що поки не знає, чи братиме Володимир Путін участь в акції "Безсмертний полк", але впевнений, що альтернативні формати акції будуть затребувані росіянами.

 

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.