Київраду закликають перейменувати одну з вулиць на честь політв'язня і військового Геннадія Афанасьєва

У Києві подали петицію про перейменування вулиці Костянтина Заслонова на вулицю Геннадія Афанасьєва.

Про це йдеться на сайті Київської міської ради.

Відповідну петицію зареєструвала акторка Ірма Вітовська.

Авторка звернення закликала депутатів Київради перейменувати вулицю Костянтина Заслонова, який був співробітником НКВС, на честь "політичного в'язня Кемля, борця за український Крим", який воював у Київській, Харківській, Донецькій та Луганській областях Геннадія Афанасьєва. 

Геннадій Афанасьєв народився 8 листопада 1990 року у Сімферополі. Після окупації Криму Росією він став одним із фігурантів справи так званої "групи Сенцова", в межах якої російські окупаційні сили переслідували кримчан, що виступали проти анексії півострова.

Російські окупанти затримали Геннадія Афанасьєва 9 травня 2014 року. Він провів у російських катівнях 767 днів. Понад рік Афанасьєв просидів у Лефортівський в'язниці в Москві, звідки був етапований у в'язницю в Республіці Комі.

14 червня Афанасьєв був помилуваний президентом РФ Володимиром Путіним. Його та ще одного політв'язня Юрія Солошенка обміняли на журналістів Олену Глищинську та Віталія Діденка.

Після початку російського вторгнення в Україну Афанасьєв долучився до лав територіальної оборони Києва. 18 грудня він загинув у боях на Луганщині. 

Щоб підтримати петицію та гідно вшанувати ім'я Геннадія Афанасьєва на мапі Києва голосуйте в додатку Київ-Цифровий за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.