IN MEMORIAM: помер історик Олександр Колянчук

7 травня в Перемишлі на 91-му році життя помер доктор історичних наук Олександр Колянчук.

Про це повідомляє видання Наше слово.

Олександр Колянчук народився 2 квітня 1932 року на Холмщині. Однак у 1947 році внаслідок акції "Вісла" опинився на півночі Польщі. Протягом усього життя був активним діячем української громади й дбав про її майбутнє.

Був членом головної управи Українського суспільно-культурного товариства (1971 – 1973), членом Об'єднання українців у Польщі, зокрема головної ради ОУП (1996 – 2001), а також заступником голови Південно-східного наукового інституту в Перемишлі.

Багато років обіймав посаду редактора україномовних радіопередач в Ольштині, співпрацював з редакціями українських газет та журналів, які виходили в Польщі, зокрема "Нашим словом". 

Олександ Колянчук автор книжок українською та польською мовами: "Українська військова еміграція в Польщі 1920—1939 рр.", "Umarli, aby zmartwych wstała Ukraina: miejsca pamięci Ukraińców — uczestników walk niepodległościowych w latach 1917—1921 w Polsce", "За нашу і вашу свободу. Учасники українських визвольних змагань 1917–1921 рр. Місця пам'яті в Польщі. Довідник", "Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym II RP".

Олександр Колянчук є лавреатом багатьох відзнак – ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, відзнаки президента України – ювілейна медаль "25 років незалежності України", Офіцерського Хреста Ордену Відродження Польщі, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, премії "Сторож пам'яті" Українського історичного товариства в Польщі та багатьох інших.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.