в Олешках руйнування може загрожувати будинку-музею Поліни Райко

Будинок-музей Поліни Райко в місті Олешки, що на Херсонщині, може опинитися під загрозою руйнування внаслідок підриву Каховської ГЕС.

Про це Суспільне Культура зазначив у коментарі Семен Храмцов, художник та представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко.

"Якщо вода підійде, то існує велика ймовірність, що будинок не витримає — він розташовується близько до води на вулиці Нижня", — сказав Семен Храмцов.

У Міністерстві культури та інформаційної політики сказали Суспільне Культура, що поки для культурних установ немає рекомендацій через руйнування Каховської ГЕС та можливе підтоплення міст та сіл.

Поліна Райко є ар брют художницею з Херсонщини. Вона все життя жила та працювала у рідному місті. Про неї пишуть, що вона витрачала останні гроші на творчі матеріали. Райко відома тим, що повністю розписала свій будинок олійними фарбами. Серед її сюжетів — родинні історії та фотографії, біблійні сюжети та фантастичні звірі. Відтак цю роботу неможливо вивезти та евакуювати. Сам будинок став витвором мистецтва і має цінність для локального та всеукраїнського контексту.

Щоб зберегти будинок та надати йому музейного значення, художник В'ячеслав Машницький у вересні 2008 року створив Херсонський обласний благодійний фонд ім. Поліни Райко. Під час окупації Херсона В'ячеслав Машницький пропав безвісти.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.