У Тернополі під загрозою пам'ятка національного значення

Під час реконструкції Тернопільського катедрального собору планують добудувати третій поверх.

Про це інформують тернополяни у соцмережах.

Тернополяни забили на сполох у зв'язку з майбутніми реставраційними роботами на будівлі колишнього монастиря домініканців у Тернополі. Під час реставрації пам'ятки архітектури 18 століття забудовник планує добудувати мансардний поверх. 

"Відома реставраційна контора Креатор-Буд буде реставрувати колишній монастир Домініканців 1749 року (тильна частина Катедри).  По рендерах видно, що надбудують зверху мансардний поверх, правда це вже реконструкція і пам'яткою архітектури після цього вона не повинна бути", - написав  Андрій Будзінський.

Натомість забудовник пояснює, що має на меті "покращити та осучаснити" споруду:

"Реставрація, реабілітація та пристосування колишнього монастиря домініканців під релігійно-офісний центр з громадськими приміщеннями загального користування, що передбачає відновлення функціональних властивостей об'єкта відповідно до його первісного призначення. Тобто окрім приміщень релігійної громади УГКЦ будуть створені нові громадські простори, якими зможуть користуватися жителі та гості міста", - зазначив Юрій Вербовецький, керівник Архітектурної майстерні. 

Тернопільський кафедральний собор є пам'яткою архітектури національного значення, тобто будь-яке втручання в його конструкцію має бути підпорядковане Закону України Про охорону культурної спадщини і змінам до нього, внесеним згідно з Кодексом. Охоронний номер пам'ятки 637/1. Келії Монастиря домініканів теж мають цей статус - охоронний номер пам'ятки 637/2. 

"За законом, якщо і змінювати якісь ключові елементи споруд із таким статусом, то лише в сторону відновлення історичного вигляду. Третього поверху не було в історії цієї будівлі ніколи раніше. Ні мурованого, ні мансардного, ніякого", - зазначила Дарця Веретюк. 

Тернопільський катедральний собор названий на честь Непорочного зачаття Діви Марії. Збудований у 1749—1779 роках в стилі бароко на замовлення гетьмана Юзефа Потоцького, як Церква святого Вінсента при монастирі Ордену домініканців. У 1820—1848 роках належав єзуїтам. Зруйнований 1944 року в ході боїв за Тернопіль. Відбудований 1957 року. У 1978—1989 роках використовувався як Тернопільська картинна галерея. 1989 року переданий Українській греко-католицькій церкві, отримав статус собору. Пам'ятка національного значення Тернопільської області.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.