Лауреатом премії Стуса 2023 став режисер Сергій Буковський

Члени журі оголосили ім’я лавреата під час урочистої церемонії, яка відбулася 14 вересня у Києві.

Про це оголосили на церемонії нагородження, яка пройшла 14 вересня у приміщенні PEN Ukraine, повідомляє ЧИТОМО. 

Сергій Буковський – документаліст, автор близько 50 стрічок, серед яких "Назви своє ім'я" (2006) про історію Єврейського Голокосту в Україні, "Живі" (2008) про свідків Голодомору та історію британського журналіста Гарета Джонса, "Іван і Марта" (2023) про шістдесятника Івана Дзюбу та його дружину. Зараз працює як незалежний режисер, викладає в Українському Католицькому Університеті.

"Шістдесятники, до когорти яких входив і Василь Стус, зробили все, щоб незалежність, яку виборола Україна, стала реальністю. Я дійсно почуваюся винним, і вважаю наше суспільство винним у тому, що ми фактично зрадили цих людей. Зміни, за які вони боролися, так і не відбулися. Хоча вже 32 роки ми живемо в незалежній Україні, на превеликий жаль, не сталося найголовнішого – покаяння, бо жертви і кати ходять одними вулицями", — висловився після нагородження Буковський.

Лауреат отримав грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком (1928-2014). Її щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам за внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.  Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера" продовжили цю ініціативу.

З часу заснування Премії імені Василя Стуса її отримали понад 70 українських митців; торік лауреатом став журналіст, письменник та публіцист Віталій Портников.

 

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.