Шевченківська премія оголосила фіналістів

Оголосили короткий список творів, висунутих на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року.

Про це повідомили на сайті комітету премії.

За його результатами до короткого списку номінантів увійшли:

Література:

  • Дмитро Лазуткін — поетична збірка "Закладка";
  • Ігор Павлюк — поетична збірка "Танець Мамая";
  • Степан Процюк — "Руки і сльози. Роман про Івана Франка", "Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника";
  • Ярина Чорногуз — поетична збірка "[dasein: оборона присутності]".

Літературознавство та мистецтвознавство:

  • Ігор Набитович — книжка "Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький";
  • Людмила Тарнашинська — книжка "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти".

Публіцистика, журналістика:

  • Іван Коломієць (Вано Крюґер) — книжка есеїв "Розчахнута квітка";
  • Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко — серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм "20 днів у Маріуполі");
  • Олександр Михед — книжка "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення".

З повним переліком тих, хто пройшов у третій тур в інших номінаціях, можна ознайомитись на офіційному сайті премії.

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", а 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій "Орден мовчальниць".

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.