Спецпроект

Венеція просить занести гондоли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Асоціація гондольєрів боїться, що замість справжніх дерев'яних реконструкцій старовинних човнів підприємці випускатимуть дешеві пластикові копії.

Асоціація гондольєрів Венеції вважає, що плани верфі у місті Бріндізі (південь Італії) налагодити випуск пластикових і фібергласових гондол є обурливими - оскільки на виготовлення справжньої копії середньовічної гондоли йдуть місяці важкої праці.

Така "автентична" гондола виготовляється вручну, з восьми порід дерева і коштує біля $30 тисяч, повідомляє "Телеґраф" .

Гондольєри переконали міську владу подати заявку на включення венеційської гондоли у список Світової спадщини ЮНЕСКО - в цей список входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Також влада Венеції хоче висунути у список нематеріальної спадщини ЮНЕСКО свій карнавал. Відповідна кампанія має розпочатися цього тижня.

Сесіль Дюваль, керівник відділу з нематеріальної світової спадщини ЮНЕСКО, сказав, що гондоли мають непогані шанси втрапити у список: "Це частина унікальної спільноти. Занесення її до Світової спадщини не зупинить підприємців від виробництва пластикових гондол, але додасть дерев'яним гондолам знак автентичності".

Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села