Спецпроект

Анонс: "Пам'ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику"

3-4 листопада в Києві проходитиме міжнародна історична конференція "Пам'ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику". Організатори - часописи "Україна модерна" та "Ab Imperio" за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Посольства Польщі в Україні.

Оргкомітет вважає, що "у "пост-історичному світі" істориків щоразу частіше залучають до вирішення державних завдань як членів міжурядових комісій з "важких питань", авторів шкільних підручників чи працівників Інститутів національної пам'яті. Засада "двосторонності" таких комісій у нашій частині Європи нерідко усуває в тінь ту то в польсько-російському, чи російсько-українському, чи українсько-польському діалозі завжди є третій НЕзайвий". 

До участі запрошені провідні історики України, Росії, Польщі - Ярослав Грицак, Андрій Портнов, Володимир Маслійчук, Максим Гон, Томаш Стриєк, Гжегож Мотика, Анджей Новак, Ілля Герасімов, Андрей Тихоміров, Ірина Щербакова тощо.

Конференція відбудеться у Київському Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, зали «Молодіжна» та «Велика вітальня»). Початок - 3 листопада о 17.00.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.