Спецпроект

Історична суперечка між Росією та Японією за Південні Курили загострюється

Прем'єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що врегулювання територіальної суперечки з Росією щодо приналежності чотирьох островів Курильської гряди буде затяжним і важким процесом, але Японія не має наміру відступати.

"Це не та проблема, яку можна вирішити за один раунд переговорів або за одну зустріч. Виробивши стратегію, я маю намір докласти всіх зусиль для повернення (островів)", - наводить "Кореспондент" висловлювання прем'єра на парламентських слуханнях з посиланням на інформагенцію "Кіодо".

У свою чергу глава МЗС Японії Сейдзі Маєхара попередив, що японські позиції в процесі переговорів послаблюються активним освоєнням островів Росією.

Він пояснив, що РФ активно інвестує в цей регіон, і використання Японією карти економічної допомоги стає все більш проблематичним. У зв'язку з цим Маєхара висловився за докорінний перегляд підходів Японії до вирішення проблеми.

Нагадаємо, відносини між Японією і Росією загострилися після того, як 1 листопада президент РФ побував з візитом на Кунаширі, найпівденнішому острові Великої Курильської гряди. Таким чином, Дмитро Медведєв став першим главою російської держави, який відвідав острови, які є предметом суперечки між Москвою і Токіо.

У відповідь прем'єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що острови є частиною Японії, а тому "візит президента Медведєва гідний жалю". 2 листопада Токіо тимчасово відкликало свого посла з Москви. Однак 7 листопада японський дипломат повернувся до Росії.

Як повідомлялося, Сполучені Штати закликали Росію і Японію врегулювати територіальну суперечку навколо Курильських островів і укласти мирний договір. При цьому Держдепартамент США наголосив, що Вашингтон визнає права Токіо на чотири південні острови Курильської гряди.

***

Японія претендує на чотири острови Курильської гряди - Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, посилаючись на двосторонній Трактат про торгівлю і кордони 1855 року. Позиція Москви полягає в тому, що південні Курили увійшли до складу СРСР за підсумками Другої світової війни, і російський суверенітет над ними, що має відповідне міжнародно-правове оформлення, сумніву не підлягає.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.