Спецпроект

Табачник теж писатиме диктант з української мови. А Янукович і надалі її "захищатиме"

Міністр освіти хоче "перевірити здобуті у школі навички", а президент переконаний, що мова "й надалі буде надійно захищеною".

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник сьогодні, 9 листопада, напише диктант з української мови.

Про це він сказав журналістам, повідомляє "Кореспондент".

"Я візьму участь у написанні диктанту, оскільки мені цікаво подивитися, чи не застаріли набуті в школі і в університеті навички", - повідомив міністр.

Сьогодні, 9 листопада, в День української писемності та мови, відбудеться Всеукраїнський диктант національної єдності. Його буде озвучено Національною радіокомпанією о 16:10, і кожен охочий зможе перевірити своє знання української мови.

Тим часом президент України Віктор Янукович привітав українців з Днем української писемності та мови.

"Я переконаний, що українська мова як безцінне надбання народу і надалі буде консолідуючою силою нашого суспільства, надійно захищеною на благо нашої держави, - йдеться у вітанні глави держави з нагоди Дня української писемності та мови. - Українська мова - душа нації, найбільший духовний скарб, переданий нам предками".


Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.