Спецпроект

Українські вузи вшанують чеських студентів і професорів, які загинули від рук нацистів

Сьогодні, у Міжнародний день студента, відбудеться вшанування пам яті загиблих і репресованих чеських студентів. Місцем проведення акції обрано Посольство Чехії в Україні.

Ініціатор акції - Студентська рада Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Цього дня 1939 року нацисти здійснили штурм Університету Праги після масової студентської демонстрації проти убивства Яна Оплетала і вторгнення нацистської Німеччини у Чехословаччину.

Чеська молодь також протестувала проти арешту дев'яти студентських лідерів, відправлення 1200 студентів у концтабори і закриття всіх університетів та колегій Чехії.

Уперше день було відзначено 1941 року в Лондоні Міжнародною Радою Студентів, членами котрої було чимало біженців. Відтоді міжнародне студентство просуває ідею визнання 17 листопада міжнародним днем студентів на рівні ООН.

- Згадуючи сумні події цього дня, студенти НПУ ім. Драгоманова вшанують пам'ять своїх колег. Хочеться сподіватися, що студенти інших вузів також підтримають цю акцію, адже це день солідарності студентів ВНЗ всіх країн світу, - розповідає заступник голови Студентської ради НПУ ім. Драгоманова Дмитро Стретович.

ЗБІР УЧАСНИКІВ о 12:00 біля центрального корпусу НПУ ім. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, ст.м. "Університет"). Початок вшанування біля чеського посольства о 12:30.

Під час акції відбудеться покладання квітів, короткі промови і вшанування хвилиною мовчання загиблих і репресованих студентів.

Те, що влаштувала своїй владі на День студента грецька молодь (і що влада у відповідь влаштувала їй), дивіться у розділі "Відео"


Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.