Спецпроект

Анонс: конференція щодо забезпечення доступу до архівної інформації

Харківська правозахисна група організовує 25-26 листопада 2010 р. міжнародну конференцію в Києві "Удосконалення законодавства і практики щодо забезпечення доступу до архівної інформації в Україні" за участю близько 100 архівістів, дослідників, правників, відомих міжнародних експертів.

Серед учасників заходу - Іван Секей (Угорщина, Архів Відкритого суспільства), колишній радянський політв'язень Габріель Суперфін (Німеччина, Інститут східної історії, Бремен), Арсеній Рогінський (Росія, Міжнародне товариство «Меморіал»).

До цієї конференції ХПГ видала переклад видання Ради Європи  (автори - Шарль Кечкеметі, Іван Секей) "Доступ до архівів" українською мовою, який буде безкоштовно презентовано учасникам конференції.

Передбачається обговорення таких питань:
1. Етичні, процедурні та технічні принципи доступу до архівів.
2. Огляд Рекомендації № R (2000) 13 Комітету Ради Європи міністрів державам-членам про європейську політику щодо доступу до архівів.
3. Загальні керівні принципи для здійснення принципів, якщо національне законодавство і регулювання не у відповідності з Рекомендацією.
4. Огляд законів та внутрішнього регулювання, що стосуються доступу до архівів у країнах Центральної та Східної Європи.
5. Проблеми правового регулювання та практики доступу до архівних документів в Україні. Рекомендації щодо зміни законодавства і практики.
6. Колізія між правом на доступ до архівних документів і правом на приватність.
7. Доступ до архівних документів, що стосуються жертв політичних репресій на території колишнього СРСР та інших пост-комуністичних країн Європи.

Конференція проходитиме у Великому залі Інституту філософії НАН України (вул. Трьохсвятительська 4, 4-й поверх) 25 листопада з 10 до 17, 26 листопада - с 10 до 14. Початок реєстрації - 25 листопада о 9.30.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.