Спецпроект

Кравчук і Ющенко вшанували пам'ять жертв Голодомору разом із киянами та іноземними послами

Близько трьох тисяч киян в суботу, 27 листопада, о 14:30 зібралися для спільного вшанування пам'яті жертв Голодомору біля Національного меморіалу Голодомору у Києві.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Бііля Національного меморіалу жертв Голодоморів представники всіх областей, громадсько-політичних об'єднань кияни, посли та гості міста покладали свічки та колоски пам'яті до Меморіалу та червоні яблука до підніжжя "Дітям Голодомору".

Панахиду біля Національного меморіалу Голодомору відправили Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Патріарх Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, очільники Української автокефальної православної церкви та Римо-католицької церкви в Україні.

О 16:00 - була оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання і запалено свічки пам'яті.

Були присутні очільники дипломатичних представництв інших країн, представники громадських організацій та політичних партій. Слово мали свідок Голодомору Володимир Ткачук, Президенти України Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду академік Ігор Юхновський.

По всій Україні та світу о 16:00 українці запалили свічку пам'яті на своєму вікні та прийшли на жалобні заходи. Свічку пам'яті біля Меморіалу також запалили свідки Голодомору Володимир Ткачук, Ольга Купріянська-Юдіна, Степан Руденко.

Захід у Києві пройшов під національними прапорами із жалобними чорними стрічками без використання партійної символіки.

Організатор заходу - Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Нагадаємо, що нинішній президент України Віктор Янукович вшанував пам'ять жертв Голодомору разом із митрополитом УПЦ Володимиром сьогодні вранці.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.