Спецпроект

З іще не встановленого пам'ятнику Мазепі вже вкрали бронзові гудзики

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - каже полтавський правозахисник.

Як стало відомо ініціаторам встановлення у Полтаві пам'ятника Івану Мазепі, яке планували до 300-річчя Полтавської битви, але так і не здійснили, вже виготовлений пам'ятник гетьману розкрадають.

Зокрема, як розповів "Обкому" полтавський правозахисник Василь Ковальчук, який погодився виділити під пам'ятник місце у дворі власного будинку, з монумента вже вкрали два бронзові гудзики.

Розміром вони з невелике блюдце, і були прикручені до одягу гетьмана гвинтами. Нещодавно їх викрутили - щоб, як припускають, здати на металобрухт.

П'ятиметрова бронзова постать І. Мазепи сьогодні зберігається на дворі Київського комбінату "Художник". Виготовлений і оплачений пам'ятник ніхто не забирає, тому що влада Полтави під керівництвом Андрія Матківського (БЮТ) не виділила для нього місце.

За словами Ковальчука, у якого є відео розграбованого пам'ятника. Монумент стоїть у дворі комбінату, де паркують автомобілі. Тому доступ до нього безперешкодний, і цим скористалися "металісти".

В. Ковальчук, як і раніше готовий надати ділянку землі під пам'ятник, але ініціатори його виготовлення до цієї пропозиції ставляться прохолодно.

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Віктором Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - вважає правозахисник.

За даними "Історичної Правди", пам'ятник Івану Мазепі виготовили за зібрані на пожертви гроші. Збір коштів координували полтавські націонал-демократи.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб