Спецпроект

У Львові вшанують учнів і студентів, засуджених до страти у січні 1941-ого

17 січня у Музеї "Тюрма на Лонцького" відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти".

Зокрема заплановано показ документального фільму про трагедію, що сталася 70 років тому, і яка є маловідомою сучасній молоді. Про це 27 грудня під час засідання організаційного комітету із відзначення цієї дати повідомив директор музею, історик Руслан Забілий, інформує Zaxid.net.

До Дня пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом 1941 року під час "Процесу 59-ти", у Львівському національному університеті ім. І.Франка планують відкрити документальну виставку, яка пізніше буде демонструватися й в інших вищих навчальних закладах.

Детальну розповідь про "Процес 59-ти" читайте тут

Організаційний комітет, до якого входять представники Львівської обласної ради, Львівської облдержадміністрації, інтелігенції Львівщини, розглядають можливість відзначити українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти", відзнаками ім. Степана Бандери - зокрема Ольгу Попадин, що живе у Львові.

У квітні планується також провести конференцію, присвячену проблематиці участі студентської та учнівської молоді у визвольних змаганнях 40-50 років ХХ сторіччя.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.