Спецпроект

Івано-Франківська влада: "кожен депутат має бути бандерівцем"

1 січня на Івано-Франківщині урочисто відзначили 102-гу річницю від дня народження провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Як передає кореспондент УНІАН, на родинному обійсті С.Бандери у селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області відбулися панахида та урочисте віче.

На віче прибули ветерани Української повстанської армії, народні депутати України, керівники області і районів та міст Прикарпаття, делегації з районів, лідери політичних партій та громадських організацій, жителі села, які поклали вінки і квіти до пам'ятника "лицареві духу й звитяги".

На віче виступили голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, голова Братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський та інші.

Голова обласної ради О.Сич наголосив, що Прикарпаття є бандерівським краєм, тому депутати місцевих рад мають бути "за духом і справами бандерівськими", боронити все українське.

Учасники віча поклали вінки та квіти до пам'ятника С.Бандери і оглянули хату, де народився майбутній провідник ОУН, а у відреставрованому приміщенні Меморіального музею Степана Бандери ознайомилися з новими експозиціями.

Після обіду в Івано-Франківську пройшла святкова хода вулицями міста до Європейської площі, де біля пам'ятника С.Бандері відбулося віче. Там теж священики різних конфесій відслужили поминальну панахиду.

У віче взяли участь керівники обласної та міської влади, ветерани УПА, пластуни, жителі міста. Творчі колективи міста виконували патріотичні пісні. Учасники віча закликали присутніх бути "гідними ідей провідника українських націоналістів" і "не зраджувати інтересам українського народу" у повсякденному житті.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.