Спецпроект

До дня народження Тичини випустили пам’ятну монету

Нацбанк вводить в обіг монету, присвячену 120-річчю від дня народження Павла Тичини.

На аверсі монети розміщені, зокрема, рядки поезії Тичини 1942 року "І кричу я: Україно!/ Потім стану й прислухаюсь./ Чути... здалеку: - Тримаюсь!/ Хмарко! Ластівко! Калино! -/ І в той бік я повертаюсь." і його малюнок родинної садиби.

На реверсі монети зображено портрет Тичини на тлі книжкових полиць, унизу - стилізований напис Тичина та роки життя 1891 - 1967.

Фото з сайту НБУ
Також Нацбанк вводить в обіг монети, присвячені одному з найстаріших у Східній Європі університетів, потужному осередку науки і освіти - Львівському національному університету імені Івана Франка, заснованому в 1661 році.

На аверсі монет на тлі стилізованого документа про заснування університету зображено алегоричну скульптурну групу, що символізує просвіту.

На реверсі зображено головну будівлю університету, яка збудована у другій половині XIX ст.

 

 Автор ескізів і моделей обох монет - Володимир Атаманчук.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.