Спецпроект

Азаров обіцяє підтримати "виставку" про УНР та інші музеї

Уряд України має намір всіляко сприяти розвитку музейної справи, заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Важливість таких установ для наших людей, особливо для молоді, надзвичайно велика. Уряд це розуміє і, відповідно, буде робити все можливе для того, щоб ці установи розвивалися", - сказав він журналістам після відвідування Національного музею історії України.

М. Азаров відзначив, що раніше ознайомився з експозицією, присвяченою Українській Народній Республіці, у музеї УНР в Будинку вчителя.

Прем'єр підкреслив, що "ніхто не збирається закривати виставку".

Він також повідомив, що подальші перспективи Інституту національної пам'яті має намір обговорити з директором цієї установи на наступному тижні.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.