Спецпроект

Провідний інформаційний ресурс про релігію в Україні та світі відзначає свій перший ювілей

Колегам зі Львова, які десять років тому створили Релігійно-інформаційну службу України, - многая і благая літа!

Сьогодні виповнюється 10 років відтоді, коли з'явилася Релігійно-інформаційна служба України. За цей час колектив на чолі з Тарасом Антошевським створив один із найкращих і найпопулярніших вітчизняних онлайн-проектів про релігію в Україні та світі.

Сайт створює власні новини, готує аналітичні публікації, надає простір для блогерів, які пишуть про мораль і релігію, провадить інтернет-конференції з представниками різних християнських конфесій, релігієзнавцями, має власний "довідник релігій" тощо. Прикметно, що все це можна прочитати трьома мовами - українською, російською та англійською.

Нещодавно почав працювати "Богословський портал".

Сьогодні ж, о 10.30 у Львові в конференц-залі Українського католицького університету відбудеться презентація "10 років на пульсі релігійного життя України" з нагоди 10-річчя діяльності РІСУ.

У рамках заходу про місію та покликання РІСУ розповість проректор УКУ, відомий дисидент Мирослав Маринович. З доповіддю про діяльність та здобутки "Десять років як десять днів" виступить директор РІСУ Тарас Антошевський.

Під час презентації буде представлено фільм про діяльність РІСУ впродовж минулих 10 років.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.