Спецпроект

Югославський ССівець не дожив до суду над собою

У США помер чоловік, звинувачений у військових злочинах, скоєних під час Другої світової війни на території Югославії.

88-річний Петер Егнер не дожив кількох тижнів до початку судових слухань про позбавлення його американського громадянства, повідомляє Lenta.ru з посиланням на Associated Press.

Представник влади Сіетла, де помер вірогідний офіцер нацистської армії, повідомив, що смерть настала з природних причин.

Як уточнює AP, Егнер визнавав, що співпрацював з фашистами, однак стверджував, що служив у поліції у Белграді і займався охороною ешелонів з людьми, яких відправляли в Освенцім та інші концтабори.

Німець Егнер народився в Югославії і жив там до 1960 року, коли емігрував до США.

У 2008 році Сербія висунула проти нього звинувачення, згідно з якими в роки окупації Югославії німецькою армією Егнер служив у каральних загонах СС і брав участь у знищенні мирних жителів.

За даними сербських властей, його підрозділ знищив у цілому 17 тисяч осіб, в основному євреїв і циган.

Міністерство юстиції США, ознайомившись із звинуваченнями, ініціювало процедуру позбавлення Егнера американського громадянства, щоб надалі видати його Сербії.

Як відомо, нещодавно Іміграційний суд у Детройті прийняв рішення про депортацію з США 88-річного Джона Калимона, який служив у підконтрольній німцям Українській допоміжній поліції.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.