Спецпроект

Екранізована історія про Роксолану викликала скандал у Туреччині

Відеоверсія стосунків Сулеймана та Роксолани стала предметом розгляду турецької Комісії з телевізійної моралі.

Про це пише Уніан з посиланням на Британський тижневик "The Economist".

"Турецький канал Show TV розпочав демонстрацію серіалу "Велике Сторіччя", який не лише очолив телевізійні рейтинги, а й підкинув хмизу в суперечку між консерваторами-ісламістами та поміркованими мирянами", - зазначає видання.

Про український серіал "Роксолана" 1996 року, який теж збираються купити турки, читайте тут.

Серіал показує Султана Сулеймана не лише як полководця, військо якого сягнуло Відня, а й простого грішного, який, усупереч законам ісламу, не цурається алкоголю і проводить вільний від військових звитяг час у переповненому гаремі.

 
Фільм дотримується історичної версії, за якої Роксолана була поза конкуренцією з-поміж наложниць султана і брала участь у керівництві Отоманською імперією.

Портрет Сулеймана у винних парах та відверті гаремні сцени викликали зливу скарг в Національну комісію Туреччини з питань телебачення, яка вже надіслала телеканалу формальну вимогу привести епізоди у "відповідність до канонів суспільної моралі".

Фото ShowTv  

Виконавець ролі султана Халіт Ергенч отримує погрози життю.

Ісламісти влаштували кілька мітингів біля офісу каналу. Все це додало "Великому сторіччю" ще більшої рейтинговості, пише Економіст.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.