Спецпроект

Губернатор Івано-Франківщини посилає руйнаторів музею в Європу

Влада Івано-Франківської області виступає категорично проти знищення музею "Герої Дніпра". Такий висновок можна зробити зі слів голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка.

"Івано-Франківська обласна влада наскільки зможе, буде спам'ятовувати тих, хто хоче це зробити, - запевнив голова ОДА. - Я за власні кошти готовий відправити їх [бізнесменів, які хочуть зруйнувати будівлю, де розташовано музей] до Праги, де за 50 метрів від штаб-квартири Ради Європи стоїть обеліск радянському воїну, в центрі Праги. В Австрії, у Відні, теж є подібний пам'ятник. Не було б перемоги у Другій світовій війні - не було б України. У нацистів у планах цього не було. Це гріх, все одно що на цвинтарі забирати могили і щось там побудувати".

Про цю емоційну заяву Вишиванюка ZAXID.NET повідомили у прес-службі Івано-Франківської ОДА.

В Івано-Франківську одна з будівельних фірм через суд домагається знесення приміщення музею "Герої Дніпра", захищаючи своє право на земельну ділянку, де розташовано музей.

Додамо, що цей музей є філією Національного військово-історичного музею України "Герої Дніпра".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.