Спецпроект

Швейцарці і британці зацікавилися ідеєю Вінницької ОДА про музей у ставці Гітлера

Представники Великої Британії і Швейцарії вважають цікавим і соціально важливим створення історико-меморіального комплексу на території ставки "Вервольф" під Вінницею.

Як передає кореспондент УНІАН, про це вони повідомили у Вінниці під час семінару молодих мерів міст Східної Європи.

Зокрема, Посол Великої Британії в Україні Лі Тернер зазначив, що знає про існування такої експозиції і вважає, що це завжди буде цікаво для туристів: "Я знаю, що така експозиція є і це завжди буде цікаво для туристів. Тому що все, що стосується розвитку Другої Світової війни - завжди цікаво для наших громадян".

Директор Швейцарського бюро співпраці в Україні Мануель Єттер сказав, що питання створення подібного музею або меморіального комплексу у будь-якому випадку є надзвичайно чутливим з соціальної точки зору.

"Питання збереження пам`яті і сприйняття різними людьми історичної події може бути дуже соціальне чутливим, але я б хотів сказати, що ми підтримуємо ідею збереження людської пам`яті щодо трагічних подій, які відбувалися", - прокоментував Єттер.

Нагадаємо, що голова Вінницької обласної державної адміністрації Микола Джига наполягає на створенні туристичного маршруту до ставки Гітлера, який планується відкрити до дня Перемоги 9 травня 2011 року.

Голова ОДА стверджує, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки «Вервольф».

ДОВІДКА: Ставка Гітлера "Вервольф" (нім. Werwolf - "вовкулака") розміщувалася за 8 км на північ від Вінниці біля с. Коло-Михайлівка. Вона призначалася для управління військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники допускають, що і для подальших бойових дій у напрямі Ірану та Індії.

Будівництво велося з осені 1941 р., діяти ставка почала з квітня 1942; у березні 1944 р. напередодні німецького відступу ставку висадили у повітря.

"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" у Східній Прусії. Мала електростанцію, аеродром, водопостачання. Наземна частина - 81 дерев`яний будинок, підземна - три залізобетонні бункери, зокрема головний бункер Гітлера з товщиною стін 2,5 м, перекриттів - 4,5 м.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.