Спецпроект

Добкін задумав революцію пам'ятників. Леніна не чіпатимуть

Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який розташований у центральній частині Харкова на площі Конституції, буде реконструйований та перенесений у віддалений промисловий район міста.

Про це заявив журналістам голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін, відповідаючи на запитання про долю деяких харківських пам'ятників, які сьогодні мають неоднозначну оцінку серед громадськості.

"Рішення про перенесення Монумента на честь проголошення радянської влади в Україні з площі Конституції було ухвалене кілька років тому, мало того - в той момент воно було підтримане комуністами. Ми брали на себе низку зобов`язань, у тому числі - капітально відремонтувати пам`ятник Леніну, що ми й виконали. Тому пам`ятник буде просто перенесено в спеціально підготовлене місце в районі ХТЗ - туди, де ми приводили до ладу Олександрівський сквер і упорядковували територію", - сказав Добкін, повідомляє УНІАН.

Крім того, за його словами, разом з площею Конституції буде реконструйована і площа Рози Люксембург, де стоїть пам`ятник Незалежності України.

"Його дуже поспішали робити, і один з авторів цього монумента сам зізнається, що було так мало часу і так терміново потрібно було все закінчити, що це, напевно, не найкраща його робота", - сказав Добкін.

За словами губернатора, харків'яни мають багато нарікань до цього пам'ятника, а площа, де він знаходиться, потребує упорядкування.

"Ми повинні цей красивий куточок нашого міста зробити ще й зручним для відпочинку харків`ян", - сказав Добкін.

Губернатор повідомив, що роботи з упорядкування площ і реконструкції пам'ятників будуть профінансовані з міського бюджету та за рахунок благодійної допомоги.

Що стосується пам'ятника Леніну в центрі Харкова на майдані Свободи, то цей монумент, на думку Добкіна, має залишитися на своєму місці.

"Я хоч і змінив останнім часом своє ставлення до комуністів, але не змінив ставлення до пам`ятника Леніну: він мені як і раніше не заважає на площі Свободи", - сказав Добкін.

"Це частина нашої історії. Це два покоління наших з вами рідних і близьких, які або обожнювали його, або проклинали. Нехай стоїть. Якщо не повертати площі Свободи невластиву їй функцію - під час німецької окупації там був аеродром, - то пам`ятник Леніну не заважає", - додав він.

Добкін повідомив також, що у Харкові планується перейменувати проспект Косіора.

"Ми не відступимося й перейменуємо проспект Косіора у Свято-Олександрівський проспект, щоб не оскверняти храм, названий на честь Святого Олександра, архієпископа Харківського, який був замучений у віці понад 80 років тільки за те, що одним словом повертав людям надію на краще", - сказав губернатор.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.