Спецпроект

НА ДЕСЯТИННІЙ БУДЕ МУЗЕЙ, А НЕ ЦЕРКВА - МІНКУЛЬТ

Міністр культури України Михайло Кулиняк запевняє, що залишки Десятинної церкви не будуть забудовувати храмом УПЦ-МП.

Про це Кулиняк заявив в інтерв'ю "Комерсант-Україна".

За словами міністра, про жодну реставрацію Десятинної церкви не йдеться, про що є відповідне розпорядження голови КМДА Попова. Натомість у цьому документі йдеться про музеєфікацію залишків фундаменту церкви.

"Подивіться, в якому стані знаходиться цей об'єкт - павільйон, яким був накритий фундамент, обвалився. Це ганьба! - сказав Кулиняк. - Сьогодні необхідно все привести до ладу - провести археологічні дослідження, консервацію, музеєфікацію залишків Десятинної. Всі заяви про передачу цього об'єкта церкви - плід чиєїсь фантазії". 

Нагадаємо, що три тижні тому головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого". А в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Також міністр культури знову підтвердив, що собор Святої Софії, пов'язані з ним монастирські будівлі і Києво-Печерська лавра не будуть виключені зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

"Питання взагалі ніколи так не стояло, - сказав Кулиняк. - Мова йшла лише про можливе їх включення до списку пам'яток, які знаходяться під загрозою, а це різні речі. Це питання було врегульоване ще в листопаді 2010 року, після приїзду в Україні моніторингової місії ЮНЕСКО".

 

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.