Спецпроект

Центральний держархів відреставрує кінохроніку коронації Миколи ІІ

Компанія "Кінотур" спільно з Центральним державним кінофотофоноархівом України (ЦДКФФА) ім. Пшеничного відреставрує збірник архівних кінодокументів "Перші кінозйомки в Російській імперії", куди входить зйомка коронації імператора Миколи II і 200 -річчя святкування Полтавської битви.

"Кінотур" і ЦДКФФА уклали договір про співпрацю у сфері відновлення, реставрації кіно-та відеодокументів Національного архівного фонду України, сканування і переведення їх у цифровий формат, обробки та повної цифрової реставрації для подальшого зберігання та розповсюдження, а також створення страхового фонду.

У рамках даного договору будуть відреставровані та оцифровані копії кінодокументів "Перші кінозйомки в Російській імперії", які було передано в ЦДКФФА з Російського державного архіву кінофотодокументів ще в 1960-і рр..

У 1896 році оператор фірми "Люм'єр" Камілл Серф зняв коронацію російського імператора Миколи II. За завданням засновників кінематографії братів Люм'єр він поїхав у відрядження, щоб провести документальні зйомки в декількох країнах.

У 1909 році було знято дев'ять стрічок кінохроніки, які зафіксували святкування Миколою ІІ 200-ї річниці перемоги свого предка Петра І в Полтавській битві.

"Кінотур" (Kinotur Digital Intermediate Lab) - єдина компанія в Україні, що надає повний комплекс послуг з фіналізації і мастерингу фільмів. Підприємство володіє всією необхідною інфраструктурою для реставрації старих кінострічок.

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного - одне з найбільших в Україні архівних установ. Заснований в 1932 році як Всеукраїнський центральний фотокіноархів в Києві. На сьогодні в структурі архіву функціонують 13 відділів і секторів.

ЦДКФФУ підпорядковується Державному комітету архівів України, який очолює колишній нардеп від Компартії Ольга Гінзбург.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.