Спецпроект

Влада передумала виселяти з Лаври музеї. "Домовились з МП"

Київська влада не виселятиме музеї з Києво-Печерської лаври.

Про це заявив під час звіту у Київраді голова КМДА Олександр Попов, повідомляє УП.Київ.

"У нас є домовленість з московським патріархатом, що ми не будемо виселяти музеї. Вони там залишаться", - заявив Попов.

"Ми проводимо подальші роботи щодо вирішення потреб будівництва тих закладів, які можуть в подальшому бути використані під таке призначення. Але найближчим часом таке переселення не відбудеться", - додав він.

Нагадаємо, що в листопаді-грудні 2010 року уряд Азарова вимагав від музеїв, розташованих на території Києво-Печерської лаври, звільнити їхні приміщення (спершу навіть вимагалося зробити це протягом двох тижнів).

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.