Спецпроект

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами (ФОТО)

У переддень дня визволення Одеси від фашистів у місті розмістили плакати з фотографіями румунських загарбників.

Про це повідомляє одеська телекомпанія РіАК.

67-му річницю визволення міста і 66-ту річницю Перемоги над нацистами одеська влада збирається відзначати з особливим розмахом, обіцяючи вивісити на вулицях міста червоні прапори і організувати дводенне свято з грандіозною історичною реконструкцією .

"Одеса - це особливе місто... з чудовими традиціями, - сказав нещодавно мер Одеси Олексій Костусєв. - Я повністю підтримую те рішення, яке прийняли депутати на останній сесії щодо неприпустимості героїзації осіб, які співпрацювали з нацистами. У нас гарна соціальна реклама... Ви скоро побачите в соціальній рекламі й інші мотиви, що Одеса - місто-герой!"

Той самий скандальний плакат. Фото з румунами - внизу

Плакати за кілька днів до 10 квітня на справді з'явилися, повідомляють одеські телевізійники. Але замість солдатів радянської армії на фото зображені румунські окупанти.

Це фото було зроблено в 1941-му. Румунські солдати відпочивають на Приморському бульварі після успішної операції з захоплення порту. Фото можна знайти в інтернеті і в книгах, присвячених окупації Одеси.

 Румунський солдат на реконструкції боїв під Києвом (ФОТО)

"Тим людям, що вивішують - треба знати історію, - рекомендує 83-річний історик і ветеран Другої світової Владилен Шмиголь. - Вони б хоч порадилися з краєзнавцями!"

Фото, яке міська влада використала для вітання одеситів, легко можна знайти в інтернеті. Воно навіть підписане: "Румунські солдати на Приморському бульварі"

Одесити розглядають рекламне ноу-хау від міської влади на трамвайних зупинках, і впізнають на фото тих, з ким боролися їхні батьки і діди. Кажуть, перед ветеранами - соромно.

 

У міському управлінні реклами, з дозволу якого в Одесі з'явилися настільки суперечливі плакати, ситуацію коментувати не хочуть. За інформацією місцевих журналістів, до начальника управління треба записуватися на прийом за тиждень.

Нагадаємо, що днями депутат Одеської міськради від партії "Родина" Григорій Кваснюк припустився 14 помилок у зверненні до прем'єр-міністра Азарова.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.