Спецпроект

Янукович: Назвати імена всіх загиблих від рук фашистів – наш обов’язок

Президент Віктор Янукович називає обов’язком влади назвати місця поховань та імена загиблих від рук фашистів.

Про це сказано у зверненні президента з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів фашистських таборів.

"Мільйони наших земляків зазнали невимовних жахів нацистської неволі, тисячі з них загинули на страшних гітлерівських фабриках смерті, не дочекавшись своїх визволителів. Про цю трагедію український народ ніколи не забуде", - заявив Янукович.

"І досі не відомі усі місця поховань та імена багатьох загиблих від рук фашистських катів. Назвати їх - наш святий обов'язок", - додав він.

"Ми вшановуємо тих, хто зумів вистояти, витримавши найстрашніші випробування. Вони гідно пройшли свій життєвий шлях, зробивши вагомий внесок у становлення сучасної незалежної України", - йдеться у зверненні.

Саме тому, на думку Януковича, одним із першочергових завдань української влади є "належне забезпечення повсякденних потреб та духовних інтересів громадян старшого покоління".

Нагадаємо, що львівські Герої України три тижні тому звернулися до Януковича з проханням надати статус пам'ятки комплексу "Цитадель", де в роки Другої світової був нацистський концтабір, а зараз ця територія приватизується під комерційні установи.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.