Спецпроект

Львівські депутати вшанували в Майданеку пам'ять убитого нацистами священника

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич і деякі депутати облради взяли участь у заходах із вшанування пам'яті блаженного священномученика Омеляна Ковча, що відбулися на території концтабору Майданек (Республіка Польща).

Про це ЗІКу повідомила прес-служба Львівської облради.

У своєму виступі голова Львівської облради висловив побажання, щоби трагічні дні панування нелюдської влади ніколи більше не повторилися на цій землі.

"Пишаємося, що маємо такого українця, який яскраво продемонстрував приклад служіння не тільки своєму народові, але й іншим, - сказав Панькевич. - Наш обов'язок відновити пам'ять про таких людей, які у дуже складний та жорстокий час робили правильний вибір. Молімося, щоб священномученик допоміг нам дізнатись про нашу справжню історію, щоб ми знали усіх людей, які віддали своє життя задля добра інших. Молімося до Омеляна Ковча, аби дав усім українцям єдність, а також - єдність з усіма іншими народами".

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Делегація Львівської облради поклала квіти до символічного пам'ятника Блаженному Омеляну Ковчу, на якому є надпис - слова священномученика: "Тут я бачу Бога. Бога, який однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей".

Нагадаємо, у 1944 році греко-католицький священик Омелян Ковч, який до останнього дня виконував у концтаборі свої священичі обов'язки, прийняв в крематорії Майданеку мученицьку смерть.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.