Спецпроект

Через історичні ляпи президента Польщі вже порівнюють із Бушем

Президент Польщі Броніслав Коморовський за останні тижні допустив серію помилок, які окремі польські ЗМІ вже порівнюють із обмовками екс-президента США Джорджа Буша-молодшого.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Зокрема, в одному з виступів Коморовський, розмірковуючи про Конституцію країни, сказав, що вона була "другою сучасною конституцією в Європі".

Польські ЗМІ зазначають, що "навіть школярі" у Польщі знають, що їхня країна 3 травня 1791-го першою, а не другою в Європі прийняла Конституцію. У світі її випередили тільки США, які зробили це в 1787 році.

З точки зору українських істориків помиляються якраз польські ЗМІ, а не Коморовський. Частина науковців вважає, що першою конституцією Європи був "Договір і встановлення прав і вольностей Війська Запорозького" - документ, укладений Пилипом Орликом у 1710 році.

Як знайшли оригінал Конституції Орлика українською

Ще одну прикру помилку Броніслав Коморовський допустив після аварії на японській АЕС "Фукусіма-1". Він зробив орфографічну помилку, коли залишав запис у книзі співчуттів японському народу.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.