Спецпроект

Верховна Рада створює пост-чорнобильський музей Полісся

Для збереження культури поліських регіонів, які знелюдніли внаслідок аварії на ЧАЕС, буде створено державний музей-архів народної культури українського Полісся.

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради.

"За 25 років після аварії на ЧАЕС у забруднених районах знелюдніли сотні сіл, - повідомляється у пояснювальній записці до проекту постанови про створення музею. - Разом із людьми зникали традиційні обряди, фольклор, ремесла, культура виготовлення та застосування предметів домашнього і господарського вжитку - все, що практично не підлягає відновленню з причини своєї унікальності".

Понад 650 тисяч поліщуків виселили щонайменше з 635 населених пунктів, тепер вони розпорошені по всій території України.

"Унікальний етнос, який зберіг витоки української культури у побуті і традиціях, по суті знищений, - вважають депутати. - Тому збереження культурного пласту поліських регіонів України є не менш важливим аспектом проблеми подолання наслідків аварії на ЧАЕС".

Починаючи з 1989 року, групи ентузіастів взяли на себе місію порятунку історико-етнографічної спадщини поліського краю. А з 1992 року дослідник Ростислав Омеляшко очолив історико-культурологічну експедицію до Чорнобильської зони.

За 16-17 років на забруднених територіях науковцями знайдено близько 30 нових пам'яток археології, відкрито середньовічний Чорнобиль (знахідки XI -XII століття), зібрано понад 40 тис. експонатів, близько 90 тис. фотографій, на яких зафіксовані різні сторони матеріальної й духовної культури, а також близько 4 тис. годин аудіо- і відеозаписів.

З огляду на проблему розміщення величезного масиву зібраних культурних цінностей і передбачено створення Музею українського Полісся та забезпечення його приміщенням і необхідними матеріальними ресурсами.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.