Спецпроект

Російський історик: Ющенко не повинен був втручатися в історію. Путін теж

Третій президент України Віктор Ющенко повинен був висловлюватися про історичні події тільки як приватна особа, а не як президент.

Таку думку висловив відомий російський історик і письменник Едуард Радзінський, повідомляє УНІАН з посиланням на "Дзеркало тижня".

"Коли не в усьому грамотний президент Віктор Андрійович Ющенко (можливо, він досить грамотний у фінансових питаннях) розмірковує про предмет, про який не знає ... Має право. Так! Але тільки в приватному порядку, - сказав Радзинський. - Як людина на прізвище Ющенко. Як громадянин України. Але не як перша особа - в політиці. І тут моя думка досить зрозуміла: президенти повинні займатися державними справами, а історики - історією".

Історик навів також приклад Росії, де президентська влада впливає на історичні дослідження.

За словами Радзінського, зараз історією зайнялися президенти: "І тут вже лихо самій історії! ... Нині в Росії створена „спеціальна комісія" при президентові (очевидно, літератор має на увазі комісію з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ - ІП)  - з питань історії. І це, мабуть, уперше: представники неісторичних відомств, таких як ФСБ, беруть участь разом із деякими фахівцями у „питаннях історії".

"Останнім часом в якості прикладу наводжу один портрет, який висить у Кремлі на видному місці. Портрет Петра Великого. З точки зору Володимира Володимировича Путіна, це, очевидно, зразок для наслідування? А з точки зору не менш шановної людини, Льва Миколайовича Толстого, саме Петро - дегенерат і нелюд. І я б тут дав просту пораду: читати... Читати історію, а не казки", - порадив історик.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.