Спецпроект

На Закарпатті пропонують також вивішувати прапори США, Британії та УПА

Закарпатська облорганізація УНП пропонує під час святкування Дня Перемоги вивісити прапори країн-учасниць антигітлерівської коаліції і УПА на противагу "червоному" прапору.

Відповідну заяву розповсюдила прес-служба Закарпатської облорганізації УНП, повідомляє УНІАН.

"На відміну від нинішньої влади, Українська народна партія визнає, що досягти перемоги вдалося лише завдяки спільним діям антигітлерівської коаліції. Також не можна недооцінювати боротьбу Української повстанської армії з фашистами за визволення України", - йдеться в заяві УНП.

"Зараз активно продукуються сталінські пропагандистські міфи, всіляко замовчуючи роль союзників у війні з нацизмом. Прикриваючись святом Перемоги, антиукраїнські сили насправді хочуть створити Союз з Росією", - вважає УНП.

Проти Гітлера також воювали британці, американці, греки, канадці, поляки, ефіопи та інші "свободолюбиві народи"

Разом із тим, депутати Дніпропетровської облради на черговій сесії прийняли окреме рішення про використання копій прапора Перемоги під час святкування Дня Перемоги, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Дніпропетровська облрада рекомендує органам виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадським організаціям використовувати прапори Перемоги під час урочистих заходів, а 9 травня підняти їх над адміністративними будівлями органів виконавчої влади та комунальних закладів.

Як пояснив журналістам голова Дніпропетровської облради Євген Удод, копії прапора Перемоги були виготовлені з нагоди 65-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, проте минулого року масово не використовувалися.

Нагадаємо, що міськрада Луганська рекомендує вивісити червоний прапор Перемоги не тільки адміністративним установам, але й підприємствам, організаціям, навчальним закладам, які знаходяться на території Луганська.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.