Спецпроект

Княгиня Романова подякувала українцям за "збереження спільної історії"

Голова Російського імператорського дому велика княгиня Марія Романова під час перебування в Севастополі відзначила важливість збереження історії.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я рада бачити, що наша спільна історія зберігається, і важливо, щоб ми могли передати її наступним поколінням, щоб ми залишилися дружні", - сказала Романова під час зустрічі в Севастопольській міській державній адміністрації з виконуючим обов'язки голови МДА Сергієм Живодуєва і головою Севастопольської міської ради Юрієм Дойниковим.

Високопоставлена ​​гостя висловила також слова подяки за те, що пам'ять про її сім'ю зберігається. "Мені так приємно бачити, що пам'ять моєї родини не забута, що ви досі наступними поколіннями вчите нашу спільну історію, і що ви дозволяєте, щоб моя сім'я теж брала участь у цій історії", - зазначила глава Російського імператорського будинку.

За словами великої княгині Романової, її батьки казали, що Севастополь - "біле місто, у ньому добрі люди, які тебе завжди зустрічають".

Зі свого боку в.о. голови адміністрації Живодуєв сказав, що "історію не можна переробити".

Голова міськради Дойников зазначив, що "севастопольці дуже раді гостям, які допомагають зберігати історію, нагадують про те, що було в історії руського, радянського, російського, українського народу". "Ми вдячні тим, хто своїми візитами дозволяє нам цю історію відновлювати, і на прикладах історії виховувати нове покоління", - сказав Дойников.

Під час перебування в Севастополі Марія Романова поклала квіти до пам'ятника імператриці Катерині та оглянула історичні місця міста.

Нагадаємо, що велику княгиню в Україну запросив президент Янукович і митрополит УПЦ МП Володимир (Сабодан). В Сімферопольському аеропорту її зустрічав і син президента Віктор Янукович. Це перший візит Романової у нашу державу.

ДОВІДКА:

Марія Романова - дочка голови Російського імператорського будинку у вигнанні Володимира Романова (син російського великого князя Кирила Володимировича, що прийняв в 1924 році титул всеросійського імператора у вигнанні, онук імператора Олександра II) та його дружини Леоніди Багратіон-Мухранської. В даний час проживає в Іспанії. У 1989 році була проголошена своїм батьком спадкоємицею Російського престолу.

Близькі родичі і слуги останнього Російського імператора Миколи ІІ разом із монархом, який перед цим зрікся престолу, були знищені більшовиками в червні 1918 року на Уралі. Вони канонізовані РПЦ як страстотерпці. Після їхньої смерті Кирило Володимирович став старшим членом династії. Цікавий момент - під час Лютневої революції 1917 року, коли Микола ІІ зрікся влади, Кирило виступив проти "царського режиму", вдягнувши червоний бант.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці