Спецпроект

Львівських професорів у 1941-му вбили німці, а не "Нахтіґаль" - книга

У Львові відбулася презентація книги Андрія Боляновського "Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування", виданої "Львівською Політехнікою".

Про це повідомляє Zaxid.net.

Наукова монографія Андрія Боляновського є доступною для широкого кола читачів науковою розвідкою, яку можна охарактеризувати як історичне розслідування. Автор ґрунтовно досліджує військовий злочин, вчинений у липні 1941 року у Львові, коли було вбито понад 40 польських науковців, більша половина яких були докторами і професорами медицини Львівського медінституту.

Дослідник називає головних замовників, мотиви скоєння злочину. У книзі перелічено керівників і співробітників гітлерівських органів безпеки, - як замовників і організаторів, так і виконавців, безпосередньо причетних до вбивства провідних польських науковців і діячів культури та їхніх родичів.

Для доведення своїх тверджень Боляновський наводить ряд документів з німецьких, радянських, польських та українських архівів.

У праці автор послідовно спростовує як безпідставну офіційну версію Комітету державної безпеки (КГБ) Радянського Союзу про співучасть військовослужбовців батальйону "Нахтіґаль", сформованого з активістів бандерівської фракції ОУН, у розстрілах учених-поляків.

Автор розкриває причини і технологію творення цього міфу, організованих з пропагандистською політичною метою в СРСР від початку 1960-их років.

Серед іншого Боляновський оприлюднює у книзі вишуканий ним в німецькому архіві висновок Верховного прокурора Земельного суду в Бонні від 5 серпня 1960 року у справі розслідування вбивства польських учених, в якому сказано, що акцію здійснила одна з команд німецької служби безпеки.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.