Спецпроект

Анонс: музей Шевченка запрошує на лекцію про благодійника Кобзаря

Національний музей Тараса Шевченка (бульвар Т.Шевченка, 12) 15 червня о 15:00 запрошує на відкритий науковий семінар "Київський період життя І.М. Сошенка".

Доповідач: старший науковий співробітник НМТШ Єрмоленко Юлія Едуардівна.

З нагоди 135-річчя від дня смерті побратима Т.Г.Шевченка, його "незабутнього благодійника" - Івана Максимовича Сошенка - в залах музею відбудеться відкритий науковий семінар "Київський період життя І.М.Сошенка".

Мова йтиме  про останні 20 років життя художника та педагога, які він провів у Києві, викладаючи малювання та краснопис у ІІ-ій Київській чоловічій гімназії. З Тарасом Шевченком Івана Сошенка пов'язувала тепла дружба, вони листувалися, зустрічалися, зокрема, під час останньої подорожі Т.Шевченка до України у 1859 році.

Саме І.Сошенко познайомив Т.Шевченка з М.Чафлим - першим біографом поета. Товаришів називали "київська трійця". Спогади І.М.Сошенка про Т.Г.Шевченка у записах М.К.Чалого було вперше опубліковано в журналі "Основа" через рік після смерті Кобзаря.

Супроводом до семінару стане виставка (доповнення до експозиції).

На захід запрошуються музейні співробітники, києвознавці, журналісти та всі охочі. Вхід вільний.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.