Спецпроект

Петро Ющенко хоче на державному рівні вшанувати князівські шлюби

На одному з останніх засідань ВР депутат від НУНС Петро Ющенко вніс одразу кілька проектів постанов про відзначення ювілеїв історичних осіб.

Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

ІП пропонує ознайомитися з законодавчим доробком політика-поціновувача історії України:

8596 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького Народний депутат України
Ющенко П.А.

8595 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 1010-річчя з дня народження шведської принцеси Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого Народний депутат України
Ющенко П.А.

8594 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І Народний депутат України
Ющенко П.А.

8593 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця Народний депутат України
Ющенко П.А.

8592 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського Народний депутат України
Ющенко П.А.

8591 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру Народний депутат України
Ющенко П.А.

8590 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм Народний депутат України
Ющенко П.А.

8589 31.05.2011 Проект Постанови про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.