Спецпроект

Померла Олена Боннер

Після важкої хвороби померла відома російська правозахисниця, вдова академіка Андрія Сахарова Олена Боннер.

Як повідомляє Ехо Москви, вона померла в суботу в Бостоні у віці 88 років.

За словами дочки правозахисниці Тетяни Янкелевич, прощання з Боннер пройде в США, а похована вона буде в Москві, відповідно до своєї останньої волі.

Тіло буде піддано кремації, урну з прахом поховають на Востряковському цвинтарі - там, де спочиває її чоловік - академік Сахаров, мати і брат.

Лікар-педіатр, учасниця війни, в 1965 році Боннер вступила в КПРС, але після подій осені 1968 покинула лави партії. З того часу активно брала участь у протестах проти судових переслідувань радянських дисидентів, в 1974 створила фонд допомоги дітям політв'язнів.

Олена Боннер: "Правозахисник - така ж професія, як інші"

Через рік саме Боннер представила Андрія Сахарова на церемонії вручення йому Нобелівської премії миру. Коли академіка відправили на заслання в Горький, вона поїхала з ним, в 1984 році її також засудили до заслання, звинувативши в поширенні "неправдивих відомостей, що паплюжать радянський лад".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.