Спецпроект

70 років погрому євреїв у польському Єдвабному

Минає 70-та річниця погрому євреїв у підляському містечку Єдвабне. Знищення єврейських жителів цього населеного пункту, що розташований неподалік місцевості Ломжа, здійснено 10 липня 1941 року.

Про це повідомляє Польське радіо.

З 2000 року слідство у справі погрому вів Інститут національної пам'яті Польщі. Через три роки справу було закрито.

Слідчі вказують, що поляки відіграли вирішальну роль у цьому вбивстві, хоча підбурювали їх до цього німці. Про це нагадує прокурор Радослав Ігнатєв:

"Встановлено однозначно, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали".

Інститут національної пам'яті вважає, що у стодолі живими було спалено 300 осіб, а 40 було вбито раніше.

У зв'язку з трагічною річницею, у Єдвабному відбулися урочистості за участю представників президента Польщі, Інституту національної пам'яті, духовенства юдаїзму та римо-католиків.
Президент Броніслав Коморовський написав у листі з нагоди річниці трагічних подій у Єдвабному, що народ жертв мусив зіткнутися з сумною правдою, що він також бував злочинцем.

Від імені Польщі президент вибачився за те, що сталося 70 років тому. Лист прочитав колишній прем'єр Тадеуш Мазовєцький.

Несуверенні нації. Як Україна стала засновницею ООН?

Ті, хто грає у різновид шахів із назвою «Ялта», знають, наскільки цінними (але непевними) бувають тимчасові альянси. Гру придумали після Ялтинської конференції і назвали на її честь.

Історія на львівському Форумі видавців. РОЗКЛАД

У Львові розпочався 26-й Форум видавців. "Історична правда" традиційно обрала серед сотень заходів ті, що пов'язані з історією.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Єрусалим у серці Африки

"Остерігаюся писати про них, бо мені просто ніхто не повірить, але присягаюся, що пишу щиру правду..." Як скельні церкви Лалібели увічнили їхнього творця і позбавили влади його нащадків