Спецпроект

Частину проспекту Перемоги перейменовано на вулицю Зв'язківців (УТОЧНЕНО)

А вулицю Щорса в Євгена Коновальця і ​​бульвар Івана Лепсе в бульвар Карпатської України поки що не перейменували.

Київрада перейменувала шматок проспект Перемоги у Святошинському районі у вулицю Зв'язківців.

За таке рішення проголосували 92 депутати, повідомляє "УП.Київ".

Як відомо, спочатку рішенням міськради пропонувалося змінити назву вулиці Шліхтера на вулицю Віфлеємську, Щорса - на Євгена Коновальця, проспект Перемоги 15 км - на Зв'язківців та бульвар Лепсе - на Карпатської України.

Однак депутати висловилися за те, щоб усі перейменування перенести на час після проведення Євро-2012, щоб не вносити додаткової плутанини - як для місцевих мешканців, так і для гостей ЧЄ.

Водночас голова фракції "Соціальна справедливість" Алла Шлапак звернулася з проханням перейменувати 15 км проспекту Перемоги.

"До нас звернулися мешканці. Це 15 км проспекту Перемоги. Люди не можуть зареєструватися. Їм треба назва вулиці. На цьому шматочку вулиці вже багато будинків, але без юридичної адреси як такої", - сказала Шлапак.

Її пропозицію підтримали депутати.

Сьогодні "Комментарии" повідомили, що в Києві з'явилися вулиці Коновальця і Карпатської України.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.