Спецпроект

Частину проспекту Перемоги перейменовано на вулицю Зв'язківців (УТОЧНЕНО)

А вулицю Щорса в Євгена Коновальця і ​​бульвар Івана Лепсе в бульвар Карпатської України поки що не перейменували.

Київрада перейменувала шматок проспект Перемоги у Святошинському районі у вулицю Зв'язківців.

За таке рішення проголосували 92 депутати, повідомляє "УП.Київ".

Як відомо, спочатку рішенням міськради пропонувалося змінити назву вулиці Шліхтера на вулицю Віфлеємську, Щорса - на Євгена Коновальця, проспект Перемоги 15 км - на Зв'язківців та бульвар Лепсе - на Карпатської України.

Однак депутати висловилися за те, щоб усі перейменування перенести на час після проведення Євро-2012, щоб не вносити додаткової плутанини - як для місцевих мешканців, так і для гостей ЧЄ.

Водночас голова фракції "Соціальна справедливість" Алла Шлапак звернулася з проханням перейменувати 15 км проспекту Перемоги.

"До нас звернулися мешканці. Це 15 км проспекту Перемоги. Люди не можуть зареєструватися. Їм треба назва вулиці. На цьому шматочку вулиці вже багато будинків, але без юридичної адреси як такої", - сказала Шлапак.

Її пропозицію підтримали депутати.

Сьогодні "Комментарии" повідомили, що в Києві з'явилися вулиці Коновальця і Карпатської України.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.