Спецпроект

Анонс: презентація збірника про Івана Дзюбу

Національний університет "Києво-Могилянська академія" і видавництво "Дух і літера" запрошують на презентацію збірника "Обрії особистості. Книга на пошану Івана Дзюби".

До книги, виданої до 80-річчя з Дня народження Івана Михайловича Дзюби, увійшли наукові статті та есеї відомих українських та зарубіжних гуманітаріїв, присвячені культурі та історії ХХ століття, а також сучасній політичній ситуації в Україні.

Книгу представлятиме почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький та її упорядники - Оля Гнатюк і Леонід Фінберг.

У програмі вечора передбачено також:

  • показ фрагментів документального фільму про Івана Дзюбу "Нема зерна неправди за собою" (1993);
  • клавесинний концерт (виконує проф. Світлана Шабалтіна);
  • інші "анти-ювілейні" акції.

Презентація відбудеться 28 липня 2011 року о 17:00 в Історико-музейному центрі НаУКМА (у приміщенні Церкви Святого Духа), м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.