Спецпроект

У Києві відкриють пам'ятник Борису Грінченку

2 серпня у сквері на вулиці Воровського, 18/2 біля адміністративного корпусу Київського університету встановлять пам'ятник Борису Грінченку.

Про це повідомляє "УП.Київ" з посиланням на прес-службу мерії.

Місце розташування пам'ятника обрано не випадково, адже у цьому районі на вулиці Гоголівській на початку ХХ століття і жив вдатний діяч. А на вулиці Воровського, 26 у колишньому приміщенні Товариства сприяння початковій освіті, Грінченко читав лекції та проводив літературно-мистецькі вечори.

Як відомо, наприкінці квітня минулого року у приміщенні ректорату на вулиці Воровського, 18/2 відбулося відкриття музею Бориса Грінченка.

Борис Грінченко - видатний український педагог, письменник, літературознавець, вчений, мовознавець, лексикограф, автор першого "Словника української мови", що удостоєний премії імені Костомарова Петербурзької імператорської академії наук.

Грінченко заснував і очолив культурно-просвітницьку громадську організацію "Товариство "Просвіта", що об'єднала навколо себе Миколу Лисенка, Михайла Грушевського, Олену Пчілку, Лесю Українку та інших.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.