Спецпроект

Влада хоче відкрити у Києві ще один Вічний вогонь. Вже третій

До дня вшанування пам′яті розстріляних у Бабиному Яру - 29 вересня 2011 року - влада запланувала встановити біля Монументу жертвам Бабиного Яру третій в Києві Вічний вогонь.

Відповідний пункт прописаний у плані заходів до 70-х роковин трагедії у Бабиному Яру, повідомив голова комісії з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Є своя логіка в тому, що сьогодні вся наша повага до загиблих сконцентрована на одному Вічному вогні - на схилах Дніпра в парку Слави, - зазначив Бригинець. - Інший вогонь на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." зовсім не "вічний", бо задля економії працює лише вряди-годи".

Депутат не може зрозуміти, навіщо знадобився ще один, третій, вічний вогонь: "Невже для того, щоб розділити загиблих? Чи, може, йдеться про чергову показуху і бажання влади в авральному порядку поставити "галочку", вдаючи турботу про загиблих?"

До дня вшанування жертв залишилось близько 40 робочих днів, але на сьогодні роботи щодо згаданого проекту перебувають на нульовому рівні: є рішення і доручення, але досі не проведено тендер, немає ані проекту конструкції вічного вогню, ні розробки технічних умов, не ведуться роботи із прокладання труб, хоча для облаштування Вічного вогню, на думку "Київгазу", треба не менше 85 робочих днів.

"Безумовно йдеться про показуху, адже якби влада справді пам'ятала про жертв Бабиного Яру, то в бюджеті країни знайшлися б гроші на проведення досліджень і поновлення імен усіх загиблих в цьому трагічному місці, імена усіх 150 000 жертв було б закарбовано навічно, - підкреслив Бригинець. - А замість цього відголосок совкового пафосу - вічний вогонь, якого, як способу вшанування, немає ані в українській, ані в російській, ані в єврейській національних традиціях".

Депутат зазначає, що облаштування третього в Києві Вічного вогню коштуватиме 500 тис грн.

Щороку 29 вересня у Бабин Яр приходять люди, щоб вшанувати пам′ять розстріляних киян та полонених - українців, євреїв, росіян та представників інших націй. Бабин Яр як місце масових страт проіснував рівно два роки - з 29 вересня 1941 по 29 вересня 1943-го. Число його жертв сягає 150 тисяч осіб.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.