Спецпроект

У "тюрмі на Лонцького" покажуть кінопропаганду

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" запрошує на вільний перегляд програми фестивалю "КіноЛев".

Про це повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Фільми демонструватиметься у музейному кінолекторії 21-25 серпня за адресою Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Національний музей "Тюрма на Лонцького" - меморіал, що вшановує пам'ять років боротьби за незалежність України та тисяч людей, які за несхитну позицію здобути свободу батьківщині стали жертвами каральних органів окупаційних режимів.

Наскрізною темою цьогорічного фестивалю "КіноЛев" стане програма "Кіно як пропаганда".

Художні та документальні фільми, що увійшли до цієї програми - авторські роботи радянських, німецьких, американських, французьких кінорежисерів різних періодів XX ст.

У середу, 24 серпня, у музейному кінолекторії заплановано показ стрічок українських кінематографістів. Продовжить святкову програму акція "Незалежна кіно ніч на пленері", яка відбудеться на подвір'ї музею-меморіалу від смерку - до світанку Незалежності 25 серпня.

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.