Спецпроект

Митники не дали вивезти в Німеччину німецький антикваріат (ФОТО)

Митники припинили чергову спробу вивезення з нашої держави предметів, що можуть становити культурну та історичну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

До митного поста "Вадул-Сірет" прибув громадянин Німеччини на своєму авто "Volkswagen". Співробітники митниці, помітивши, що водій якось невпевнено себе поводить, запропонували вивести транспортний засіб із зони зеленого коридору у червоний.

Після заповнення митної декларації, в якій громадянин вказав про наявність у нього певної суми валюти, подарунків та 60 керамічних тарілок, його поведінка так само не змінилася. Та митники були впевнені - ручну поклажу необхідно досконало оглянути і, вже вкотре, не помилилися.

 Значок. Всі фото Держмитслужби

Серед задекларованих предметів були виявлені речі про які власник чомусь забув повідомити митників. Здивувало і те, що перстень, який, як повідомив громадянин, придбаний ним для нареченої, чомусь знаходився у чорному футлярі серед інших речей.

Чи комфортно такому особистому подарунку мандрувати поряд із німецькими губними гармошками, біноклем, німецьким хрестом 1914 року, значком із зображенням Адольфа Гітлера 1934-1936 років, портсигарами та іншими речами?

 Німецький хрест

Відповідь на це запитання відшукали експерти мистецтвознавці Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у Чернівецькій області, адже усі виявлені предмети становлять культурну та історичну цінність.

Адже окрім перелічених предметів компанію персню  склали ще 19 фарфорових тарілок з емблемою саксонського фарфору "Meissen", який має трьохсотрічну історію і є одним із престижних логотипів серед шанувальників вишуканої розкоші. Цей товарний знак наноситься вручну на кожен виріб мейсеновської мануфактури з 1722 року.

 Вилучені речі

В минулому серед замовників мейсенської порцеляни були Катерина ІІ, князі Строганови, Юсупови та навіть сам великий Фаберже. Мейсенський фарфор не втрачає своєї цінності для колекціонерів і в наші дні.

Порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 Кримінального кодексу України.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.