Спецпроект

Вмер один із діячів УГКЦ часів підпілля

17 серпня на 96-му році життя вмер священик Тернопільсько-Зборіської єпархії УГКЦ Микола Шаварин.

Про це повідомляють "20 хвилин".

Народився отець Микола у 1915 р. у с. Качанівка Підволочиського району в селянській родині. У 1944 р. отримав священицькі свячення з рук владики Никити Будки. Був одружений з Марією Красноперою. Разом вони прожили 52 роки та виховали трьох доньок.

Микола Шаварин - легенда Української греко-католицької церкви на Тернопільщині. Служінню Богові віддав 67 років свого земного життя. Святі літургії відправляв як в Україні, так і Польщі. У 1946 р. був очевидцем ліквідації УГКЦ, а майже через півстоліття - одним із учасників її відновлення.

- Батько неабияк любив дітей, умів з ними спілкуватися, - розповідає ще одна донька священика Ольга Корчинська. - Умів говорити на будь-яку тему, порадити у найважчі миті життя.

Священик більшу частину свого життя діяв у підпіллі, перебував у засланні за відмову зректися віри. За непоборну стійкість у вірі у часи підпілля Папа Римський Іван Павло ІІ відзначив отця Миколу Шаварина спеціальною медаллю та почесною грамотою. Свого часу отець Микола спілкувався із Андреєм Шептицьким та Йосифом Сліпим.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.